ЛИХО

лихо I = с. разг. evil; не поминай(те) лихом! don`t think badly of me; не буди лих, пока оно тихо погов. don`t trouble trouble until trouble troubles you; узнать, почём фунт лиха have* a taste of misfortune, fall* on hard times.


Смотреть больше слов в «Русско-английском словаре»

ЛИХО →← ЛИХВА

Смотреть что такое ЛИХО в других словарях:

ЛИХО

представляет новое загущающее вещество, привозимое из Китая; по внешности это желтовато-белый, похожий на декстрин, порошок. На холоду сперва разбухает... смотреть

ЛИХО

ЛИХО, -а, ср. (устар. и прост.) То же, что зло (в 1 и 2 знач.).Навидаться всякого лиха. * Поминать лихом (разг.) - вспоминать плохо оком-чем-н. Хватить, хлебнуть лиха (разг.) - узнать горе, беду. Почем фунтлиха (узнать, понять) (разг.) - узнать сполна горе, трудности.... смотреть

ЛИХО

лихо 1. ср. 1) а) разг.-сниж. Зло. б) Несчастье. 2) нар.-поэт. Нечистая сила. 2. нареч. разг. Соотносится по знач. с прил.: лихой (2*). 3. предикатив разг. 1) Оценка какой-л. ситуации как тяжелой. 2) перен. Оценка какой-л. ситуации как чрезвычайной.<br><br><br>... смотреть

ЛИХО

лихо 1. с. тк. ед. (зло)evil ♢ не поминай(те) меня лихо ом — remember me kindly, think* kindly of me не буди лиха пока лихо спит — don‘t trouble troub... смотреть

ЛИХО

лихо зло, беда замышлять лихо.. См. быстро, скоро... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. лихо быстро, скоро; худо, горе-злосчастие, беда, одноглазка, бойко, солоно, удар, живо, удало, резво, разудало, бодро, муторно, несчастье, зло, тяжело, трагедия, ухарски, злосчастье, стремительно, горести, недоля, залихватски, злополучие, туго, тяжко, напасть, злоключение, молодцом, злосчастие, стремглав, хватко, бедствие, доля, поруха, невзгода, чертом, бездолье, горе, трудно, несладко, плохо, молодецки, проворно, браво, удар судьбы, тошно Словарь русских синонимов. лихо 1. см. несчастье. 2. см. зло 3. см. тяжело 2 4. см. бойко Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. лихо сущ. 1. • зло • худо 2. • несчастье • горе • горесть • беда • бедствие • напасть • злоключение • злополучие • драма • трагедия • удар судьбы Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. лихо нареч, кол-во синонимов: 55 • беда (58) • бедствие (32) • бездолье (17) • бодро (20) • бойко (36) • браво (20) • быстро (300) • горе (43) • горе-злосчастие (10) • горести (18) • доля (55) • живо (86) • залихватски (8) • зло (43) • злоключение (23) • злополучие (22) • злосчастие (27) • злосчастье (15) • лихачески (2) • молодецки (15) • молодцом (16) • муторно (51) • напасть (25) • невзгода (25) • недоля (13) • несладко (35) • несчастье (40) • нечистая сила (19) • одноглазка (5) • очень (192) • плохо (183) • по-гусарски (4) • поруха (23) • проворно (32) • разудало (5) • резво (70) • сильно (190) • скоро (118) • солоно (15) • стремглав (62) • стремительно (110) • тошно (49) • трагедия (24) • трудно (73) • туго (48) • тяжело (81) • тяжко (59) • удало (15) • удар (151) • удар судьбы (19) • ухарски (7) • хватко (9) • хватски (2) • худо (61) • чертом (6) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, бойко, браво, быстро, горе, горе-злосчастие, горести, доля, живо, залихватски, зло, злоключение, злополучие, злосчастие, злосчастье, лихачески, молодецки, молодцом, муторно, напасть, невзгода, недоля, несладко, несчастье, нечистая сила, одноглазка, очень, плохо, поруха, проворно, разудало, резво, сильно, скоро, солоно, стремглав, стремительно, тошно, трагедия, трудно, туго, тяжело, тяжко, удало, удар, удар судьбы, ухарски, хватко, худо, чертом... смотреть

ЛИХО

Ли-хо — представляет новое загущающее вещество, привозимое из Китая; по внешности это желтовато-белый, похожий на декстрин, порошок. На холоду сперва разбухает в воде, а затем, при более или менее продолжительном настаивании с ней, образует густой нейтральный раствор. По густоте этот раствор приближается к раствору траганта (см. Загустки). Так как Л. дешевле траганта, то можно думать, что этот загуститель будет все более и более распространяться. <i> А. П. Л. </i> <i> Δ. </i><br><br><br>... смотреть

ЛИХО

ЛИ́ХО¹, а, с.1. Обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда (див. біда́¹ 1); протилежне добро (у 1 знач.).У всякого своє лихо, І в мене не тих... смотреть

ЛИХО

аби́ ли́хо ти́хо. 1. Ні в що не втручаючись, виявляючи до всього байдужість; байдуже комусь. Хто мовчить, “аби лихо тихо”, той хоч ні до чого доброго не домовиться, та зате сам буде цілий (Леся Українка); // Тільки б усе було гаразд, благополучно. На Хом’яка нагнав таке він лихо, Що той і приказку у норку заховав, Аби, як кажуть, лихо тихо (Л. Глібов); — Знов кручуся, як муха в окропі, аби, гадаю, лихо тихо (М. Олійник). ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) (і переда́м). Запально, темпераментно танцювати. Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний); Колись тут .. збиралася .. молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (С. Добровольський); Отак! Та ще й приспіває козак: .. Дам лиха закаблукам, Дам лиха закаблам (Т. Шевченко). да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́). 1. Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т. ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін. Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись.. Краще далі од пана і од гріха (М. Коцюбинський). 2. зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Осторонь, на віддалі. Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом.., але повернув мовчки до тих, що стояли під явором,— просто відійшов подалі від гріха (М. Ю. Тарновський); Раніше, коли, бувало, на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар). до ли́ха. 1. чого. Велика кількість; багато, чимало. (Лев:) Та вже тих сопілок до лиха маєш! (Леся Українка); — Ходженою стежкою людина іде й не озирається, хоч і вибоїн під ногами до лиха (І. Муратов); — В мене було до лиха бажань і замало конкретності (В. Дрозд). 2. перев. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваної думки; неодмінно, обов’язково. — Про неї — нехай або вб’є її, або вона сама покине його до лиха! (М. Коцюбинський) 3. з прикм. Дуже, надзвичайно. Саме такою вилеліяв у своїй уяві майбутню дружину. Гарною, до лиха гарною, щоб її красою обпікалися всі (Ю. Мушкетик). зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько); І гарний сей чоловік, .. зате як загуляє, — роботу .. кинув та й розум затопе (затопить) в горілці (Панас Мирний). у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи... (П. Грабовський). топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський). з го́рем (з ли́хом) попола́м. З великими труднощами; ледве, насилу. В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа); З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар); Змерзла ж (Маруся) то так, що зуб з зубом не зведе .. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ’яненко); Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті, .. втік із кавалерійського полку (З газети). іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). (і) сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т. ін.). Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський); — Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах); Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх і сльози (В. Кучер); — От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ’яненко). коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря, біди́ і т. ін). Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь; пусте, дрібниці. Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети); Все це (переживання) здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя, — кинув хтось з гурту (В. Козаченко). коло́тися з ли́хом. Жити в нестатках; злидарювати, постійно стикатися з бідою. Прийшлося (Оришці) нужду терпіти, прийшлося з лихом колотися (Панас Мирний). ли́ха прикупи́вши, зі сл. жи́ти, зібра́ти і т. ін. З труднощами, зазнаючи важких випробувань; нелегко. Жили тепер, лиха прикупивши,— доїдали останні крихти (Л. Юхвід); Перший раз ледве зібрав (Іван) людей. Та все ж, лиха прикупивши, зібрав якось кілька чоловік (Д. Ткач). ли́хо (його́) зна́є що. Уживається для вираження необізнанності, невпевненості в чомусь і т. ін.; невідомо, незрозуміло (перев. про неприємну, небажану ситуацію). (Павлусь:) Я сів і почав дожидати хазяїна. Лихо його знає, куди він подівся (Леся Українка); Лихо його знає, може, скрізь швендяють польські шпики, і коли вони нас побачать..,— то ми хутко вскочимо в біду (Олесь Досвітній). ли́хом об зе́млю, жарт. Немає ніяких турбот; байдуже. — Чого мовчиш? — штовхнула вона Макара.— Замислився, наче на місяць задумав летіти. — Тобі що, подоїла своїх корів та лихом об землю (С. Добровольський). ли́хо несе́ / принесло́ кого, що, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. — Лихо несе їх. Уже близько. Всім залишатись на своїх місцях. І ні звуку! (З журналу). ли́хо надно́сить. Аж тут лихо надносить комісара. Панотець його знає (Л. Мартович). ли́хо та й го́ді. Уживається для вираження досади, жалю, незадоволення тощо; погано, неприємно і т. ін. Ніяк не розбере, що йому товкуєш (пояснюєш). Лихо та й годі! (Г. Квітка-Основ’яненко); Мені не спалося; лихо та й годі дожидатись було! (Марко Вовчок). на ли́хо. Уживається для вираження шкодування, жалю з якогось приводу; шкода́. Парубок гарний, чепурний, та на лихо хазяйства в нього зовсім не було (Б. Грінченко); На лихо, світив тоді повний місяць (В. Самійленко); // кому, перев. зі сл. собі. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, співчуття комусь і т. ін. На лихо собі був (Нечипір) такий невеличкий (Г. Квітка-Основ’яненко); (Юда:) Я пішов шукать того промовця. Та я знайшов його собі на лихо (Леся Українка). на яке́сь ли́хо, зі сл. зда́тися, згоди́тися і т. ін., фам. Для чого-небудь, навіщось. —Боржій, боржій, жінко!.. Докажи, що твоя висока порада на якесь таки лихо здалася. Давай нам якої-небудь настоянки чи запіканки, тільки такої, щоб і старе помолодшало (П. Куліш). не мину́ти ли́ха (біди́). Потрапити в скрутне, безвихідне становище. Не минули тоді лиха птахи, які не встигли відлетіти в теплі краї (З газети); // Загинути. Не минув лиха і Гуска. Підлетіли до нього четверо ляхів і підняли його на списи (О. Довженко); // Зазнати неприємностей. Не минув лиха автор статті (З газети). не оббере́шся (не обере́шся, не обібра́тися і т. ін.) ли́ха (біди́, кло́поту і т. ін.) з ким—чим і без додатка. Будеш мати багато турбот, неприємностей через когось, щось. — Ну що його робить? — Сказала Ведмедиха.— Пусти свиню за стіл, Не обберешся лиха (В. Іванович); Знали ж, кого покликати.. Тепер не обберешся лиха з ним (М. Стельмах); Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди (В. Дрозд); Тільки пальцем торкни, біди не оберешся (Н. Рибак); — І нащо він пустив його в сад?.. Тепер клопоту не оберешся (В. Кучер). не обжене́шся біди́. — Будь обережний, бо не обженешся біди,— пошепки порадила Гафійка (Л. Юхвід). не помина́ти ли́хом (рідше лихи́м сло́вом) кого і без додатка.Згадуючи когось, не говорити про нього нічого поганого. — Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного (Марко Вовчок); — Матір побачиш — кланяйся. Хай не поминає лихом дочку свою непутящу (О. Гончар). помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра). почо́му (почі́м) ківш (фунт, коре́ць і т. ін.) ли́ха, зі сл. зна́ти, узна́ти і под. Багато горя, біди, неприємностей і т. ін. — Доведеться вам тут узнати, почому ківш лиха,— ніби про щось звичайне й необхідне ліниво говорив Шухновський (Ю. Збанацький); Я ще тоді не знав, почому фунт лиха, мені було двадцять років (М. Чабанівський); Молодий, енергійний гірник (Юрій Мегер) не один рік працював у забої, знав, як то кажуть, почому корець лиха (П. Інгульський); (Коваль:) Зробимо, мабуть, так, що нехай років зо два по світу (син) погуля, спізна, почім ківш лиха (М. Кропивницький); Убити б того ненависного управителя..— Та й графиню отак, як вона тебе за коси та по підлозі, хай знала б, почім фунт лиха (Н. Рибак). сто лих. Чимало горя, неприємностей, всілякого клопоту. Тут ржання кінське з тупотнею, Там разний (різний) гомін з стукотнею, Скрізь клопіт, халепа, сто лих! (І. Котляревський). сьорбну́ти ли́ха (го́ря). Перенести чимало труднощів; набідуватися. Хай уже бавиться (Світлана) тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар); Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк). сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник); // чого. Зазнати великих випробувань у зв’язку з чимось. Дух наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш). то́рба ли́ха і мішо́к біди́. Дуже багато неприємностей. І неждано біля плоту його наздогнали селянські голоси: — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах). уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю. Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. (Виборний:) Викинь (Наталко) лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський); —Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер); Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський). би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах). (що) аж ли́хо. Уживається для підсилення характеристики кого-, чого-небудь; дуже добрий, хороший або дуже поганий; дуже добре або дуже погано. — Так говорить (пан), що аж лихо! Що мужиків треба й наукам учити, і жалувати, і невідь-що! Десь його мудро дуже навчено! (Марко Вовчок). як (мов, ні́би і т.ін.) на ли́хо. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь небажаним, непотрібним і т.ін.; недоречно. Треба практикуватися, а тут, як на лихо, приїхав Мишанецький.. Заважає (М. Коцюбинський).... смотреть

ЛИХО

Аби лиха не знати, треба на своїй ниві плугом орати.Треба працювати на своїй землі, а лиха не зазнаєш.Без лиха у світі не буває.Без клопоту люди ніколи... смотреть

ЛИХО

1) -а, ср. прост. и народно-поэт. Зло, беда, несчастье.На пороге показался окоченевший от холода, избитый Костя. Ерофей Кузьмич так и остолбенел от нов... смотреть

ЛИХО

ЗЛО (що-небудь погане, недобре, шкідливе), ЛИ́ХО підсил. Соціальне зло; — Їй материнства хочеться, дитинку колихати, а тут чорне лихо землю рве (Григор... смотреть

ЛИХО

Не хватает лиха кому. Волг. Ирон. О трудном, бедственном положении. Глухов 1988, 107.Хватить (хлебнуть) лиха. Прост. Испытать много горя, лишений. Моки... смотреть

ЛИХО

kötülük* * *I с, разг.kötülük••хвати́ть / хлебну́ть ли́ха — çok (dert) çekmekII нареч.1) (смело, храбро) yiğitçe, atılganlıkla 2) (быстро) hızlı 3) (ло... смотреть

ЛИХО

ЛИХОв восточнославянской мифологии персонифицированное воплощение злой доли (см. Доля), горя. В сказках Л. предстаёт в облике худой женщины без одного ... смотреть

ЛИХО

I с разг. 恶 è, 凶恶 xiōng'è- не поминайте лихом! - не поминай лихом! - узнать, почём фунт лихаIIнареч. разг.1) (храбро) 大胆地 dàdǎnde, 勇猛地 yǒngměngde; (дер... смотреть

ЛИХО

I с.(зло) народно-поэт. mal m••узнать, почем фунт лиха разг. — apprendre le prix de la souffranceне поминайте лихом! разг. — sans rancune!II нареч.hard... смотреть

ЛИХО

(нещастя) calamity, disaster, distress, affliction, misfortune; (біда) trouble, ill-luck; harm, mischief; (зло) evilв тім то й лихо — there is the rubн... смотреть

ЛИХО

I -а, с.1) Обставина, подія, що викликає страждання; горе, біда (див. біда I 1)). || у знач. присудк. сл. Тяжко, кепсько кому-небудь. || у знач. виг. ... смотреть

ЛИХО

Iс. уст., прост., народно-поэт.(зло) mal m••не поминайте лихом! — ¡no guarde(n) rencor!хватить (хлебнуть) лиха — pasar muchas penasузнать, почём фунт л... смотреть

ЛИХО

(лихо одноглазое), в древнерусской языческой мифологии воплощение горя и злой доли, неразборчивости и несправедливости судьбы. В русских сказках предст... смотреть

ЛИХО

с прст нар-поэт mal m, desdita f, desgraça f; нрч (смело, задорно) atrevidamente, audazmente, com audáciaСинонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, б... смотреть

ЛИХО

Зло, олицетворенное в одноглазом существе. Одноглазое оно, потому что, сослепу бросается на кого попало, не разбирая ни богатого, ни бедного, ни правого, ни виноватого. Лихо – воплощение неразборчивости, несправедливости судьбы, рока. Иной раз Лихо обойдет великого грешника, да навалится на хорошего, трудолюбивого человека: и дом его сгорит, и поля побьет градом, да и сам не будет знать, куда деваться от болезни, а Лихо все сидит на шее – и ноги свесило! Есть и впрямь такая сказка о мужике, который уснул в лесу, а его оседлало Лихо – и с той поры все у него пошло наперекосяк. Долго мучился мужик с тяжкой ношею, пока не решил утопиться вместе с нею в реке, чтобы хоть семью свою избавить от бед и разорения. Но он-то утонул, а Лиху все нипочем: выплыло и пошло, как ни в чем не бывало, искать себе новую наживу!... смотреть

ЛИХО

ЛИХО - життєвий стан, обумовлений істотною втратою для даного суб'єкта Н. а відміну від неприємностей і невдач, Л., як таке, відзначається глибиною і непоправністю. Внутрішнім аспектом Л. постає комплекс переживань (суму, скорботи, жаху, відчаю тощо), за допомогою яких людська особистість зрештою здобуває нову рівновагу в стосунках з реальністю. Л. - незамінне джерело життєвого досвіду людини. Воно спонукає до усвідомлення справжнього сенсу життєвих цінностей і разом з тим - до самоподолання як способу виходу з важкої ситуації, безпосередньо засвідчує трагічну повноту життя. "Серце мудрих - у домі жалоби" (Еклезіаст. 7, 4). Водночас надмірне Л. здатне зламати особистість; негативний, руйнівний ефект людських страждань - важливий компонент морально-психологічного досвіду сучасності.В. Малахов... смотреть

ЛИХО

I с. уст. и прост. male m •• хватить / хлебнуть лиха, навидаться всякого лиха — aver patito le pene d'inferno не поминайте лихом! — non serbatemi rancore! II нар. gagliardamente; spericolatamente лихо мчаться на коне — cavalcare a spron battuto Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, бойко, браво, быстро, горе, горе-злосчастие, горести, доля, живо, залихватски, зло, злоключение, злополучие, злосчастие, злосчастье, лихачески, молодецки, молодцом, муторно, напасть, невзгода, недоля, несладко, несчастье, нечистая сила, одноглазка, очень, плохо, поруха, проворно, разудало, резво, сильно, скоро, солоно, стремглав, стремительно, тошно, трагедия, трудно, туго, тяжело, тяжко, удало, удар, удар судьбы, ухарски, хватко, худо, чертом... смотреть

ЛИХО

Не поминать лихом кого (разг.).Не згадувати (не споминати) лихом (лихим, злим словом) кого.Он знает, почём фунт лиха (разг.).Він знає, почім ківш (коря... смотреть

ЛИХО

I. сщ. 1) (зло) лихо (-ха), лихе (-хого), зло (р. зла). [З письменних все лихо встає (Номис)]. Не поминать -хом кого - не згадувати лихом, лихим словом кого; 2) (беда) лихо, біда. [Не шукай лиха, - само тебе знайде (Чуб. I). І грім біди не б'є (Приказка)]. -хо одноглазое - біда одноока. От -ха не уйдёшь - від лиха (від біди) не втечеш, лиха не спекаєшся. II. нрч. 1) (бойко, разудало) хвацько, моторно, хватко, бадьорно, жваво, браво. [Хвацько вибігши на пагорок, трійка стала (Короленко). Усі хватко танцювали (Ор. Левиц.). «Ану, лишень, бадьорно!» - обзивається він до гнідого (Мирний)]; 2) (зло) люто, злісно; (плохо) зле, погано; (тяжело) важко, тяжко; (тошно, противно) нудно, гидко, огидно.... смотреть

ЛИХО

1. ли́хо, ли́ха, ли́ха, ли́х, ли́ху, ли́хам, ли́хо, ли́ха, ли́хом, ли́хами, ли́хе, ли́хах 2. лихо (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, бойко, браво, быстро, горе, горе-злосчастие, горести, доля, живо, залихватски, зло, злоключение, злополучие, злосчастие, злосчастье, лихачески, молодецки, молодцом, муторно, напасть, невзгода, недоля, несладко, несчастье, нечистая сила, одноглазка, очень, плохо, поруха, проворно, разудало, резво, сильно, скоро, солоно, стремглав, стремительно, тошно, трагедия, трудно, туго, тяжело, тяжко, удало, удар, удар судьбы, ухарски, хватко, худо, чертом... смотреть

ЛИХО

I -а, с. 1》 Обставина, подія, що викликає страждання; горе, біда (див. біда I 1)).|| у знач. присудк. сл. Тяжко, кепсько кому-небудь.|| у знач. ... смотреть

ЛИХО

I с.(зло) народно-поэт. mal m •• узнать, почём фунт лиха разг. — apprendre le prix de la souffrance не поминайте лихом! разг. — sans rancune! II нареч... смотреть

ЛИХО

(ст.слав. – зло) – это зло, связанное с лишением человека чего-то лучшего, это горе страдание, слезы. Лихо – это и образ в славянской мифологии, воплощающий злую долю человека. Иногда в сказках ее изображают худой, некрасивой одноглазой женщиной, действующей вместе с Горем, Недолей. Это, условно говоря, прообраз Бабы-Яги. Встреча с Лихом, по верованиям славян-язычников, приводит к болезням, лишениям и даже гибели. От слова «лихо» появились «лихолетье» (тяжелый год, возможно военный, мятежный, неурожайный или с мором), лиходей (злой, жестокий человеке), лихорадка (болезнь), лихоимец (взяточник, вымогатель, мздоимец) и др.... смотреть

ЛИХО

л'ихо 1, -а (зло, беда) Синонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, бойко, браво, быстро, горе, горе-злосчастие, горести, доля, живо, залихватски, зло,... смотреть

ЛИХО

(некр.) - зло, бедствие.Синонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, бойко, браво, быстро, горе, горе-злосчастие, горести, доля, живо, залихватски, зло,... смотреть

ЛИХО

разг.flott, keck; verwegenСинонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, бойко, браво, быстро, горе, горе-злосчастие, горести, доля, живо, залихватски, зл... смотреть

ЛИХО

ли́хо, -аСинонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, бойко, браво, быстро, горе, горе-злосчастие, горести, доля, живо, залихватски, зло, злоключение, з... смотреть

ЛИХО

• Не буди лихо, пока оно тихо (Н)Синонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, бойко, браво, быстро, горе, горе-злосчастие, горести, доля, живо, залихват... смотреть

ЛИХО

лихо разг. flott, keck; verwegenСинонимы: беда, бедствие, бездолье, бодро, бойко, браво, быстро, горе, горе-злосчастие, горести, доля, живо, залихватс... смотреть

ЛИХО

1) Орфографическая запись слова: лихо2) Ударение в слове: л`ихо3) Деление слова на слоги (перенос слова): лихо4) Фонетическая транскрипция слова лихо :... смотреть

ЛИХО

лихо быстро, скоро, худо, горе-злосчастие, беда, одноглазка, бойко, солоно, удар, живо, удало, резво, разудало, бодро, муторно, несчастье, зло, тяжело, трагедия, ухарски, злосчастье, стремительно, горести, недоля, залихватски, злополучие, туго, тяжко, напасть, злоключение, молодцом, злосчастие, стремглав, хватко, бедствие, доля, поруха, невзгода, чертом, бездолье, горе, трудно, несладко, плохо, молодецки, проворно, браво, удар судьбы, тошно<br><br><br>... смотреть

ЛИХО

Przymiotnik лихой zuchwały lichy śmiały dziarski zawadiacki Przysłówek лихо dziarsko chwacko śmiało

ЛИХО

ім calamity; disaster; distress; misfortune • накликати ~ (на) to bring disaster (on / upon) • уберегти майбутні покоління від лиха війни to save succeeding generations from the scourge(s) of war • сигнал лиха distress signal; SOS call • судно, що зазнає лиха ship in distress • ~ в тому, що the trouble is that • стихійне ~ act of God; natural; calamity (disaster)... смотреть

ЛИХО

Ли́хо, присл. Погано, невдало. Але, на жаль, ще дуже лихо стоять дотичні відносини (Б., 1895, 6, 1);/ погано, бідно. Не вважаю, що-м лихо вбраний, ходжу і взимі до моїх знакомих, котрі, дай їм Боже здоров'є, мене в лихій годині в себе перетримують (Б., 1895, 6, 2) // пол. licho - погано, бідно, licho ubrany - бідно одягнений.... смотреть

ЛИХО

корень - ЛИХ; суффикс - О; Основа слова: ЛИХОВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ЛИХ; ∧ - О; Слово Лихо содержит следующие морфемы и... смотреть

ЛИХО

імен. сер. роду1. обставина, подiя, що викликає страждання2. що-небудь погане, недобребедствие¤ стихiйне лихо -- стихийное бедствие прислівникзло

ЛИХО

1. häda2. julgelt3. kurjus4. kõvasti5. rängalt6. uljalt7. õnnetus

ЛИХО

ЛИХО, -а, ср. (устар. и прост.) То же, что зло (в 1 и 2 значение). Навидаться всякого лиха. Поминать лихом (разговорное) — вспоминать плохо о ком-чём-нибудь Хватить, хлебнуть лиха (разговорное) — узнать горе, беду. Почём фунт лиха (узнать, понять) (разговорное) — узнать сполна горе, трудности.... смотреть

ЛИХО

лихо, л′ихо, -а, ср. (устар. и прост.) То же, что зло (в 1 и 2 знач.). Навидаться всякого лиха.• Поминать ~м (разг.) вспоминать плохо о ком-чём-н.Хвати... смотреть

ЛИХО

[łyho]с.1) bieda, nieszczęście2) klęskaстихійне лихо — klęska żywiołowa

ЛИХО

лихо I ср. не поминайте лихом жакшы жүрдүк, жаман жүрдүк көңүлүңүзгө жаман албаңыз; жаман жакшы ичиңизде болсун. лихо II нареч. чакчарылып; он лихо промчался на коне ал ат менен чакчарылып чаап өтүп кетти; лихо заломить шапку тебетейин алчылантап кийүү.... смотреть

ЛИХО

I. ср мн. нет məh. şər, pislik; хватить (хлебнуть) лиха başı bəlalar çəkmək; не поминать лихом кого adını pisliyə çəkməmək; dalınca pisləməmək (danışmamaq); узнать, почем фунт лиха başı əlhəd daşına dəymək. II. нареч. igidcəsinə, qoçaqcasına, rəşadətlə.... смотреть

ЛИХО

I сущ. ліха, ср.поминать лихом — успамінаць ліхамузнать почём фунт лиха — зведаць пачым фунт ліхаII нареч. хвацка, зухавата, удала па-заліхвацку па-ма... смотреть

ЛИХО

【中】1) 不幸, 灾难2) 贫困, 贫穷2) 恶, 凶恶◇ До лиха 口 不可胜数, 多得数不过来

ЛИХО

наречиехороброот слова: лихой прилаг.Краткая форма: лихлихий

ЛИХО

I сущ. беда, несчастье; горе, горести; (бедность, нищета) нужда; (нечто дурное, вредное) зло, разг. лихо II нар. зло до лиха — (много) разг. пропасть як на лихо — (вводн. сл.) как на беду, к несчастью, по несчастью... смотреть

ЛИХО

Ліха, поминать лихом — успамінаць ліхам узнать почём фунт лиха — зведаць пачым фунт ліха хвацка, зухавата, удала, па-заліхвацку, па-маладзецку, лихо заломить шапку — хвацка (зухавата) заламаць шапку... смотреть

ЛИХО

Лихо (вост.-слав.) — воплощение злой доли, тощая женщина без одного глаза, встреча с которой предвещает несчастье и может привести к потере руки или гибели человека. <br><br><br>... смотреть

ЛИХО

-а n zło, nieszczęście ~ мені źle (niedobrze) mi сталося ~ stało się nieszczęście ударити лихом об землю zapomnieć to, co było złe; przestać się martwić; porzucić troski... смотреть

ЛИХО

лихо II = нареч. разг. 1. (смело, храбро) daringly, dashingly, with dash; 2. (быстро) at a spanking pace; 3. (бойко) jauntily; 4. (ловко) smartly, deftly. <br><br><br>... смотреть

ЛИХО

с гади.яман хәл, яманлык, бәхетсезлек. явызлык. бәлә(-каза) △ поминать лихом яманлап (яманлык белән) искә алу; хватить (хлебнуть) лиха күп яманлыклар күрү... смотреть

ЛИХО

Ударение в слове: л`ихоУдарение падает на букву: иБезударные гласные в слове: л`ихо

ЛИХО

ЛИХО лиха, мн. нет, ср. (обл., нар.-поэт.). Зло. От лиха не уйдешь. Пословица. Поминать лихом кого (разг.) - вспоминать дурно о ком-н.

ЛИХО

ли́хо:●ли́хо го бери́ (проклін) (Франко) ♦ хто ли́ха коштува́в, тому добро смаку́є про людину, у житті якої закінчилися неприємності (Франко)

ЛИХО

лихоIс (зло) ἡ μνησικακία· ◊ поминать ~м μνησικακώ, κρατώ κακία· не поминайте ~м μή μοῦ κρατάτε κακία. лихоIIнареч λεβέντικα, παλληκαρἡ-σια

ЛИХО

ЛИХО, в восточнославянской мифологии существо - олицетворение горя. Его представляли в виде одноглазой молодой женщины.

ЛИХО

Ли́хо, ли́ха, ли́ху і ли́хові, у ли́хові і у ли́ху

ЛИХО

ЛИХО - в восточнославянской мифологии существо - олицетворение горя. Его представляли в виде одноглазой молодой женщины.

ЛИХО

ЛИХО , в восточнославянской мифологии существо - олицетворение горя. Его представляли в виде одноглазой молодой женщины.

ЛИХО

ЛИХО, в восточнославянской мифологии существо - олицетворение горя. Его представляли в виде одноглазой молодой женщины.

ЛИХО

- в восточнославянской мифологии существо - олицетворение горя. Егопредставляли в виде одноглазой молодой женщины.

ЛИХО

жауыздық, бәле, бақытсыздық, жаманат;- не поминайте лихом! жаман атай көрмеңіз! сөге жамандамаңыз!

ЛИХО

горе, біда, нещастя, ід. удар долі, о. страшний суд; (тривале) бідування, ЛИХОЛІТТЯ; лишенько.

ЛИХО

ли́хо 1 іменник середнього роду горе ли́хо 2 прислівник незмінювана словникова одиниця

ЛИХО

Начальная форма - Лихо, множественное число, неодушевленное, родительный падеж, средний род

ЛИХО

ли'хо, ли'ха, ли'ха, ли'х, ли'ху, ли'хам, ли'хо, ли'ха, ли'хом, ли'хами, ли'хе, ли'хах

ЛИХО

Бедствагоранавала

ЛИХО

лихо ім. calamity; disaster;стихійне \~ act of god; natural calamity;

ЛИХО

• směle• statečně• udatně

ЛИХО

в славянской мифологии персонификация злой доли, горя (см. Доля)

ЛИХО

див. біда

ЛИХО

лихозло, бедазамышлять лихо..См. быстро, скоро...

ЛИХО

лихо л`ихо 2, нареч. и в знач. сказ.

ЛИХО

Uhell, ulykke; katastrofe

ЛИХО

Uheld, ulykke; katastrofe

ЛИХО

лихо л`ихо 1, -а (зло, беда)

ЛИХО

Olycka; katastrof

ЛИХО

лихо см. быстро, скоро

ЛИХО

лихо || замышлять лихо

ЛИХО

ЛИХО нареч. к лихой.

ЛИХО

ЛИХО - деpзкая кpажа

ЛИХО

Détresse

ЛИХО

disaster, distress, mischief

ЛИХО

бедствагоранавала

ЛИХО

бедства гора навала

ЛИХО

Охи Лох Лихо Иох Иол

ЛИХО

Спящее ненастье

ЛИХО

უბედურება

ЛИХО

лихо

T: 247